Чому у середньовіччі не любили рудих?
У середньовіччі плюсів не було: рудих спалювали на вогнищах, а не спалювали, так приносили в жертву Амону Ра. Іспанська інквізиція зараховувала рудоволосих до відьм і вампірів, Петро забороняв довіряти рудим свідкам у судах, а Гітлер забороняв рудим одружуватися.
Чому в Середньовіччі спалювали рудих?
У Стародавньому Римі руде волосся вважалося ознакою благородного походження. А жрицю вибирали обов'язково з рудим відтінком шевелюри та із зеленими очима. У Середньовіччі рудих дівчат вважали відьмами та спалювали на багатті. За те, що руді від природи "не як усі", їх споконвіку вважали посланцями пекла.
Що раніше робили із рудими дівчатами?
Рудоволосим красуням у Середньовіччі дуже не щастило – саме їх найчастіше спалювали на багаттях інквізитори. І справа не в містиці – не настільки вже в середньовіччі жили дурні люди, щоби вважати рудих відьмами. Все набагато прозаїчніше, вважають сучасні історики та теологи.
Що означало руде волосся в Середні віки?
За часів іспанської інквізиції люди з рудим волоссям були ідентифіковані як євреї та ізолювалися для переслідувань. У середньовічній Італії та Іспанії руде волосся асоціювалося з єретичною природою євреїв та його відкиданням Ісуса , і тому Іуда Іскаріот зазвичай зображувався рудоволосим в італійському та іспанському мистецтві.